Пам’ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок там вписано криваво-чорним кольором. Однією з таких сторінок був голодомор 1932-1933 рр. Не було ні війни, ні посухи. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знає, скільки безневинних людей зійшло в могилу – старих і молодих, дітей, і ще ненароджених – у лонах матерів.
У XX сторіччі українці пережили три голодомори: 1921 – 1923, 1932 – 1933 і голод 1946 – 1947 років. Утім, серед найтрагічніших сторінок історії українського народу особливо сумне місце займає Голодомор 1932 – 1933 років. За різними даними, у 1932 – 1933 роках від голоду загинуло від 4,5 до 10 мільйонів людей.
З метою вшанування пам’яті жертв голодомору та виховання в учнів ціннісного ставлення до держави, поваги до її історичного минулого та збереження державних традицій були проведені інформаційно-просвітницькі заходи:
→ загальноучилищний урок пам’яті «Замордованим голодом присвячується…», під час якого була проведена хвилина мовчання;
→ у бібліотеці проходила книжково-ілюстративна виставка науково-популярної літератури «Забуттю не підлягає»;
→ у кожній групі були проведені бесіди за темою «Вогонь скорботи в серці навіки», «Страшні роки голодомору 32-33-х рр.», «Незгасаюча біль народу», «Що я знаю про голодомор» та інші;
→ учні переглянули відеоролики Українського інституту національної пам’яті «Історія гідності. Голодомори» та «Де б ти не був – вшануй померлих від голоду!»;
→ був проведений захист проєктно-презентаційних робіт, присвячених пам’яті жертв Голодомору;
→ учні поклали квіти до пам’ятника жертвам голодомору;
→ педагогічний та учнівський колективи долучилися до Всеукраїнської акції «Запали свічку пам’яті».
Сьогодні голодомор – не історична давнина, а глибока духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам’ять – і його очевидців, і сучасне покоління. Спільний біль, спільна пам’ять, спільний обов’язок – ці слова стосуються не тільки нашого минулого, але й мають сенс у нашому сьогоденні. І наш святий обов’язок закарбувати в серцях пам’ять про наших братів та сестер, зробити все можливе, щоб вшанувати пам’ять жертв Голодомору-геноциду.