Важливе значення у формуванні всебічно розвиненої людини, здатної до активної участі в усіх сферах людської діяльності, має образотворче мистецтво – один із навчальних предметів як загальноосвітньої так і вищої школи, що сприяє естетичному, моральному та духовному вихованню студентів.
     У середніх спеціальних та вищих навчальних закладах навчання образотворчій грамоті грунтується на вивченні реальної дійсності. Завдяки цьому студенти опановують принципи реалістичного зображення. В образотворчому мистецтві першочергове значення мають закони лінійної та повітряної перспективи, світлотіньове співвідношення, основи кольорознавства, композиції та пластичної анатомії. Тільки на основі цих теоретичних знань і практичних вмінь можна в подальшому розвивати як роботу в образотворчому мистецтві так і вінших галузях та науках.
     З давніх часів художники та філософи теоретики мистецтв вважали, що в процесі опанування образотворчої грамоти потрібно спиратися не тільки на вже набуті практичні навики, а й на теоретичні науки.
     Студенти повинні володіти такими знаннями як:
     – теоретичні основи лінійної та повітряної перспективи, світлотіні, основи кольорознавства, принципи композиції. Повинні розумітися на видах та жанрах образотворчого мистецтва. Знати виражальні можливості різних художніх матеріалів;
     – повинні уміти користуватися засобами художньої виразності (композиція, світлотінь, колір тощо). Уміти вільно користуватися різноманітними художніми матеріалами та володіти різними техніками образотворчого мистецтва;
     – малювати з натури, з пам’яті та за уявою як окремі предмети так і натюрморти, голову, фігуру людини (гіпсові моделі) та живу натуру. Уміти відображати форми, об’єми, конструкцію предметів, передавати світлотіньові характеристики, та розміщувати їх у просторі. Відтворювати індивідуальний характер та рух;
     – уміти застосовувати знання та вміння з образотворчого мистецтва у власній практичній художній та професійній діяльності.