Рисунок для художника – це специфічний засіб вивчення світу. Цей засіб дає змогу не тільки пізнавати форми природи, а й творчо опановувати їх, тобто перетворювати на форми мистецтва.

      Звідси випливає, що до малюнка можна підходити з декількох точок зору:

  • з навчально-пізнавальної, коли малюнок є засобом вивчення натури і накопичення професійних знань;
  • з творчої точки зору, коли малюнок становить для художника, який уже оволодів професійними знаннями, засіб реалістичного виявлення творчого задуму. У цьому разі вивчення натури є основую для створення художнього образу.

      У специфіці навчального і творчого малюнка є моменти, що протиставляють їх одним одному, і моменти, що їх об’єднують. Такі основні елементи малюнка, як тон чи лінія, без яких неможливо вести процес малювання, не тільки зберігають своє значення для творчості зрілого художника, а й відіграють величезну роль в його майстерності. У процесі роботи над навчальним малюнком педагог має пояснити учням значення навчальних завдань, нерозривно пов’язаних з творчими завданнями художника.

      Малювання, що має за мету вивчення і виявлення властивостей натури веде до збагачення всіх видів образотворчого мистецтва, бо дає художнику змогу опанувати всі засоби потрібні для відбиття різноманітних форм дійсності. Свідомість і правдивість у роботі над малюнком мають бути основною вимогою педагога до учнів.

 

 

Література для опрацювання:

 

  1. Ли Н.Г. Основы учебного академического рисунка. – М.: Эксмо, 2004.      Завантажити
  2. Ростовцев Н. Н. Академический рисунок. – М.: Просвещение, 1984.
  3. Академическое обучение изобразительному искусству. Шаров В.С. М.: 2013. — 648 с.